20220124132940.jpg, фото
24 січня 2022 року
останні оновлення: 12 квітня 2022 року

Вечір-спогад до 100-річчя від дня народження Михайла Пронька відбувся у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва

22 січня в читальній залі Волинській обласній бібліотеці для юнацтва зібрались читачі, бібліотекарі та колеги по перу, щоб вшанувати пам'ять поета, прозаїка, сатирика й дитячого письменника, людини, яка частину свого серця віддала літературі. Його творчість, талант є надбанням нашої національної культури.

На вечорі спогадів згадували його життєвий, творчий шлях, адже багато сторінок життя Михайла Григоровича Пронька пов'язано з Волинню.

Уродженець Новомосковська, що на Дніпропетровщині, після страхітливої війни з фашистами, на яку пішов вісімнадцятилітнім юнаком, одружився на «западенці» і все життя пов'язав із Луцьком.

Організатором та модератором щирого, теплого ювілейного дійства була завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Віра Кумановська.

Завдяки наданим фото донькою письменника Зінаїдою, присутні побачили на екрані світлини, де він – з колегами по перу П. Махом, О. Богачуком, І. Чернецьким, Й. Струцюком, В. Лазаруком та іншими митцями Волині... На одному із фото – поруч з Євгеном Дударом, приятелем по сатиричному цеху нашої літератури... Ще на інших – із рідними, з дружиною Мирославою, яка належала до мистецько-патріотичної, національно свідомої родини Миців-Певних... Донька Михайла Пронька Зінаїда, названа батьками на честь своєї рідної тітки – дружини Петра Певного, відомого громадсько-політичного діяча, котрий у 30-х роках минулого століття був послом від Волині до польського сейму, дала короткі коментарі до фотографій.

Тепло згадувала про письменника пані Марія Мах, багаторічна очільниця бібліотечної установи, котра звернулась до присутніх в он-лайн форматі.

Саме тут, в читальній залі бібліотеки, збиралися свого часу учасники літературно-мистецького об'єднання «Гранослов», яке очолював Михайло Пронько. Це було місце, де набирали творчої потуги молоді літератори Волині.

Михайло Григорович запрошував до виступів на мистецькі теми композиторів (зокрема Віктора Герасимчука), художників, акторів, літературознавців. Поруч з молодими завжди були старші колеги, письменники Петро Мах, Йосип Струцюк, Іван Чернецький, Василь Гей, Віктор Лазарук. Змістовності роботі «Гранослова» додавали виступи відомого літературного критика й письменника Ярослава Мельника, який жив тоді в Луцьку і приходив на запрошення голови об'єднання.

У програмі засідань неодмінно було обговорення творчих доробків літературної молоді, обмін думками. Тут уперше прозвучали твори Віри Омелянюк, Анатолія Махонюка, які згодом влилися в ряди НСПУ. Членами літоб’єднання були талановиті літератори – Володимир Лис, Віктор Ревуха.

Поетеса, заслужений вчитель України, активний громадський діяч Ніна Петрівна Горик разом із журналістом, письменником Сергієм Цюрицем, будучи присутніми на літературній годині пам’яті, згадували, як їх, тоді молодих і зелених, окрилювали ті неповторні недільні зустрічі. Михайло Пронько був не тільки добрим організатором, а й щирим порадником, він умів кожного з молодих підтримати добрим словом, додати впевненості.

Недарма письменниця й журналістка Валентина Штинько сказала: «Він вірив у мене більше, аніж я сама...»

Твори митця прозвучали у виконанні учасників дитячої театральної студії «Бешкетники», що діє при Палаці культури м. Луцька (керівник Вадим Хаїнський). Це було справжнє дійство з оригінальним прочитанням дитячих творів автора. Діти самостійно добирали поезії, орієнтувалися та долучали до їх прочитання і батьків.

На закінчення зустрічі прозвучав аудіо запис, який Віра Кумановська знайшла в інтернетних тайниках, пісні Михайла Пронька (муз. М. Мусієнка), яку виконувала донька письменника Зінаїда разом з ансамблем «Світязь», що у 70-80 роках минулого століття був одним з найпопулярніших вокально-інструментальних ансамблів в Україні. Для Зінаїди Михайлівни той давній запис став справжнім сюрпризом. Вона щиро дякувала організаторам, юним читцям, які проникливо декламували вірші й читали уривки прозових творів, усім присутнім, які розділили світлий спомин про її батька.