29 вересня 2026 року в Луцьку перебував Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Зокрема у стінах Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулося обговорення нової редакції Цивільного кодексу.

На зустрічі були присутні нотаріуси, адвокати, юристи органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, правники юридичних осіб, професорсько-викладацький склад, а також студенти, які опановують юриспруденцію.

«Роль Верховної Ради України є надзвичайно визначальною у нашій стійкості та боротьбі з російською агресією. Від рішень, які приймає Верховна Рада сьогодні, залежить наше завтрашній день. Тому дякую за візит та можливість почути презентацію проєкту закону та долучитися до обговорення», - зазначив т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк.

Насамперед Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зазначив, що розробка нового цивільного кодексу – це побудова питомо українських правил на майбутнє. Адже за своїм обсягом, змістом та призначенням  - це єдиний законодавчий акт, який зустрічає нас при народженні, супроводжує все життя та ще пів року після нашої смерті.

«В Україні немає жодного іншого законодавчого акту, який настільки тісно пов’язаний з життям людини, як Цивільний кодекс України. Говоримо про нього саме сьогодні, тому що варто почати говорити про те, якою буде Україна після завершення війни. Цей день настане і треба чесно проговорити ті правила, за якими будемо жити. Це система нового соціального і суспільного договору між державою і народом. Ця система торкається всіх і кожного», - зауважив спікер парламенту.

Також додав, що Цивільний кодекс писався у 1996 році, а був прийнятий у 2003 році. Тож відображав той стан речей у суспільстві, який нині не актуальний.

У рамках всеукраїнського туру «Парламентський діалог» Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук уже провів серію зустрічей із провідними юридичними школами, науковцями та студентами у Харкові, Вінниці, Житомирі та інших містах України. Ключовою темою обговорення став проєкт нової редакції Цивільного кодексу України (№15150), який Рада вже ухвалила за основу в першому читанні.

Головна мета масштабного оновлення – адаптувати українське приватне право до сучасних реалій, викликів війни та стандартів Європейського Союзу, а також відійти від застарілих пострадянських правових концепцій.