22 листопада, у День пам’яті жертв Голодоморів, на Волині відбулись скорботні заходи, присвячені мільйонам українців, чиє життя забрали злочинні дії тоталітарного комуністичного режиму. Спомин про хліб, який став символом життя, і про мовчання, яка стала символом злочину.

Вшанування розпочалось біля пам’ятного знаку Християнському милосердю волинян на території храму Воздвиження Хреста Господнього. Громада, духовенство, заступник начальник Волинської ОВА Роман Романюк, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, Луцький міський голова Ігор Поліщук та керівники обласних структур поклали квіти та помолились за упокій загублених душ.

Опісля у спільній молитві волиняни об’єднались біля символічного хреста на Замковій площі. Прозвучали слова про історичну правду Голодомору, який став однією з найбільших трагедій ХХ століття. Через штучне вилучення продовольства, блокаду сіл, заборону виїзду і терор, мільйони українців загинули мученицькою смертю – без війни, без стихій, у своїх домівках в країні, що була житницею Європи.

Учасники вшанували жертв загальнонаціональною хвилиною мовчання. Над Замковою площею і стінами самого замку линула мелодія Мирослава Скорика, доки волиняни запалювали свічки та формували хрест, як скорботний спомин і обіцянку пам’ятати.

«Наш народ завжди мав хліб і до хліба, мав працю, землю, господарів. Але була держава, яка системно нищила націю – забирала зерно, руйнувала традиції, викорінювала мову, намагалась позбавити українців права бути собою. Пам’ять про Голодомор має особливу вагу тепер, коли росія знову намагається зламати нас терором і війною. Ми боремось за свою свободу, але також і за тих, кого колись забрали голод і репресії», – у своєму ранковому зверненні очільник області Іван Рудницький наголосив, що маючи таку можливість, ми зобов’язані говорити про злочини Голодомору, щоб жодне життя, загублене в ті страшні роки, не було забутим.

Вічна пам’ять жертвам Голодомору-геноциду 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. Волинь пам’ятає!